Любов’ю трударів,
І радістю земною,
І сонцем, що всміхалося весною,
І щастям наших неповторних діб.
Духмяно пахне хліб.
Хліб… Яке коротке це слово, але скільки сил, праці, енергії потрібно для того, щоб виростити його! Тут і праця вченого, який вивів новий сорт зерна, і праця інженера, робітника-творця техніки, і сіяча, який кинув зерно в ґрунт. А потім треба прибрати багатий урожай. Ночі без сну. Дні без відпочинку. Хліб приходить на наш стіл в результаті важкої праці, тому треба відноситися до нього шанобливо. Він рятує від голодної смерті, дарує сил для подальшого життя. За хліб, який потрібен був дітям, що масово вмирали від голоду в роки війни, віддавали своє життя тисячі наших воїнів.
З давніх часів хліб для нашого народу був святинею. З ним пов’язані радість, надія на майбутнє, добробут як окремої родини, так і всього народу.
Хліб — це не просто їжа. Це основа всього, запорука продовження життя. Все життя людини пов’язано з хлібом — як фізичне, так і духовне. Хліб - це дуже корисний продукт, вкрай необхідний нашому організму. Він об’єднує людей за трапезою, навчає поваги, щедрості, співчуття, гостинності, розважливості.
Процес приготування хліба — велике мистецтво. За ним можна спостерігати годинами. Цей процес заспокоює, заряджає добром і світлом, наповнює любов’ю до життя. Разом зі шматком хліба нам передається частина душі й енергії пекаря. Ось чому справжній живий хліб вдається тільки добрим, щедрим і відкритим душею людям. Хіба це не диво?
В Україні хліб завжди мав сакральне значення. Це не тільки символ добробуту, а й символ відносин Бога та людини. Це образ Самого Господа. Отже, все це є доказом, що хліб — це диво.
З 2006 року 16 жовтня на всіх куточках планети відзначається Всесвітній день хліба. Наша бібліотека разом з пластунами з рою Голубки та рою Колосочки провели захід «Від зернини до хлібини», де дізналися багато повчального і цікавого про хліб.
Щиро дякуємо Богу та нашим воїнам-захисникам за можливість споживати Хліб кожного дня.