«Україна- територія Гідності і Свободи!»

                     Ми проростаємо в Майдани 

Серцями, повними надій.

Уже не маси, а титани,

Герої на землі святій. 

Свій шлях торуємо до щастя, 

До несфальшованих свобод. 

І віру вкрасти в нас не вдасться,

Бо ми- нескорений народ.

 21 листопада ми відзначаємо день Гідності і Свободи . Цей день- символ боротьби і перемоги, символ єднання заради  найвищих ідеалів. Революція Гідності повернула людям віру у цінності свободи, гідності та самопожертви, а також кинула виклик диктаторству. Значення тих подій неможливо переоцінити, адже протягом листопада 2013- лютого 2014 років відбулося найважливіше для української нації- пробудження свідомості суспільства. 

Революція Гідності сколихнула країну хвилею нечуваного  патріотизму і  показала важливість національної ідеї. Нині триває за неї боротьба. Цей період нерівного протистояння, де ворог переважає за чисельністю та ресурсами, але не здатний подолати нашу незламність, віру та готовність боротися до перемоги. Тисячі життів мирних людей та військових було втрачено через агресію рф. Кожна смерть- це невимовний  біль та трагедія, яка залишає рани у серцях близьких  та народу загалом. Війна не оминає жодного регіону та  населеного пункту, залишаючи по собі руїни  та ріки сліз. Але хоч точиться війна, та все ж життя триває. В нашій бібліотеці оформлено книжкову викладку. Користувачі знайомилися  з книжками про Майдан і  Революцію Гідності. Переглядаючи книги ми завжди будемо памʼятати і пишатися нашими Героями і  твердо знати- ми українці, і ми є незламні!

   

 

 

«Казковий світ оригамі»

Мистецтво - те, що  нас надихає, розважає і обʼєднує в ці непрості часи. Нема нічого крутішого, як зібратись разом з друзями для спільної творчості і спілкування.  З нагоди дуже цікавого свята - Всесвітнього дня оригамі в нашій бібліотеці спільно з вихованцями БДЮТ пройшов майстер-клас.  Під керівництвом майстрів було виготовлено чимало паперових модулів для зʼєднання їх у вироби  без застосування клею. Діти з радістю дізнавались про усі тонкощі процесу. Бо ж оригамі - це не тільки про папір, а й про геометричні розрахунки, досконале співвідношення між усіма складочками  та згинами, а з рештою, про вражаючий результат!  Тож не гайте часу! Працюйте творчо, думайте позитивно, вірте у найкраще! 

                     

«Збережемо наш скарб-рідну мову»

Щорічно починаючи з 2014 року,  9 листопада в Україні відзначають День української писемності і мови. Мова кожного народу- явище давне, її коріння сягає у доісторичні часи. Досвід людства упродовж тисячоліть переконливо доводить, що мова обʼєднує народи в нації і зміцнює державу. В умовах, які склалися в нашій країні, українська мова набула особливої ваги- вона стала символом єднання нації. З нагоди цього дня оформлено книжкову виставку. Виставка представлена різномаїттям мовознавчих видань, словників, поетичних творів, афоризмів, віршів про мову. Адже мова не лише засіб спілкування, через неї відбувається процес самовизначення нації. Тож, думайте, розмовляйте, мрійте, пишіть, жартуйте,  співайте, читайте рідною мовою!

Свято "Від зернини до хлібини"

Як тепло пахне хліб!

Любов’ю трударів,

І радістю земною,

І сонцем, що всміхалося весною,

І щастям наших неповторних діб.

Духмяно пахне хліб.

 

  Хліб… Яке коротке це слово, але скільки сил, праці, енергії потрібно для того, щоб виростити його! Тут і праця вченого, який вивів новий сорт зерна, і праця інженера, робітника-творця техніки, і сіяча, який кинув зерно в ґрунт. А потім треба прибрати багатий урожай. Ночі без сну. Дні без відпочинку. Хліб приходить на наш стіл в результаті важкої праці, тому треба відноситися до нього шанобливо. Він рятує від голодної смерті, дарує сил для подальшого життя. За хліб, який потрібен був дітям, що масово вмирали від голоду в роки війни, віддавали своє життя тисячі наших воїнів.

 З давніх часів хліб для нашого народу був святинею. З ним пов’язані радість, надія на майбутнє, добробут як окремої родини, так і всього народу. 

 Хліб — це не просто їжа. Це основа всього, запорука продовження життя. Все життя людини пов’язано з хлібом — як фізичне, так і духовне.                                                                                       Хліб - це дуже корисний продукт, вкрай необхідний нашому організму. Він об’єднує людей за трапезою, навчає поваги, щедрості, співчуття, гостинності, розважливості.

Процес приготування хліба — велике мистецтво. За ним можна спостерігати годинами. Цей процес заспокоює, заряджає добром і світлом, наповнює любов’ю до життя. Разом зі шматком хліба нам передається частина душі й енергії пекаря. Ось чому справжній живий хліб вдається тільки добрим, щедрим і відкритим душею людям. Хіба це не диво?

В Україні хліб завжди мав сакральне значення. Це не тільки символ добробуту, а й символ відносин Бога та людини. Це образ Самого Господа. Отже, все це є доказом, що хліб — це диво.

З 2006 року 16 жовтня на всіх куточках планети відзначається Всесвітній день хліба. Наша бібліотека разом з пластунами з рою Голубки та рою Колосочки провели захід «Від зернини до хлібини», де дізналися багато повчального і цікавого про хліб.

Щиро дякуємо Богу та нашим воїнам-захисникам за можливість споживати Хліб кожного дня. 

«Усе життя Павличка- життя за Україну»

Дмитро Павличко— відомий український поет, громадсько-політичнийдіяч добре знайомий читачам, один з найвизначніших українських перекладачів. 

Адже палітра його поетичної творчості надзвичайно барвиста- від буденного , земного до космічного, філософських узагальнень і висновків. Пісні Павличка знають і діти і дорослі, а пісню»Два кольори» на його слова співає вся Україна. 

Великий патріот країни, Герой України. Поет, перекладач, літературний критик, публіцист, шістдесятник, громадсько-політичний діяч. На його  віршах виростало нове покоління української нації.

В нашій бібліотеці представлена літературна виставка до 95 річниці з дня народження цього великого поета.

   

Природа в міфах і легендах

Природа – це середовище, в якому співіснують всі живі організми на планеті . Саме тому з давніх-давен, природа, залишається основним образом у міфології та легендах народу. Для наших предків природа була рідною домівкою. Тому людина й наділяла рослини, серед яких жила, людськими рисами. Уявлення про рослин-тотемів у давніх слов’ян сформувало багату й різноманітну фольклорну спадщину. Найкраще рослинний світ представлений у народних легендах та міфах.

Українські Карпати є місцем приголомшливої природної краси та багатої культурної спадщини. Від стародавніх часів місцеві жителі розповідали найрізноманітніші історії про героїв та злиднів, про кохання та зраду, про магію та таємниці. У легендах Українських Карпат  зустрічаються могутні гірські духи та пустотливі лісові мешканці, а також хоробрі лицарі та спритні хитруни. Якщо ви бажаєте дізнатися більше про ці захоплюючі легенди та міфи запрошуємо вас у гості до нашої бібліотеки там ви дізнаєтесь багато цікавого.

       

 25 липня працівники відділу культури Перегінської селищної ради, Народного дому селища Перегінське, Перегінської дитячої бібліотеки та Перегінської центральної  міської бібліотеки організували для дітей із сімей загиблих та зниклих безвісти Захисників України та дітей військово службовців, які несуть службу в Збройних силах України культурно-розважальні заходи:

-екскурсія до Музею історії с-ща Перегінське та національно визвольної боротьби;

-майстер-клас малюнок на склі (вітраж) від Юлії Василівни Візнович;

-танцювально-ігрова програма від викладачів Перегінської дитячої школи мистецтв (Семкович І. З., Пилипів Х. Я.);

- перегляд мультфільму.

Тепло татусевих долонь

                

    Сьогодні той день коли ми маємо нагоду звернутись з добрими словами до всіх татусів, висловити їм свою вдячність, свою любов і повагу. Ми можемо не приховувати своєї любові, свого захоплення їхньою силою і мужністю, їхніми добрими серцями та сталевими мʼязами. Коли ми просто можемо сказати як ми любимо своїх дорогих татусів.

    Ми добре розуміємо, що хоча ззовні наші тати часом суворі, вимогливі, але у своїй душі вони  добрі, ласкаві та ніжні. Батькова любов стримана, недарма у народі кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона про це не знала. Саме такою і є батьківська любов. Кожен батько вчить своїх дітей любити: рідний край- місце де народились, вчить любити рідну домівку, село, рідну Україну. З належною шаною і вдячністю складімо батькові подяку за всі його труди і зусилля, що їх він віддав своїм дітям , щоб зростали гідними, чесними людьми, корисними Богові, своїм рідним і народові.

    Дідусь, тато, син- це нерозривне ціле. Чоловік у всі часи був захисником сімʼї, роду, рідної землі. Не завжди мирно було на нашій землі. Коли нападали вороги, чоловіки без вагань ставали на захист рідної землі. І сьогодні, коли наша рідна Україна потребує захисту, справжні патріоти своєї держави стали перед лицем ворога, не думаючи про своє життя. Цим вони відстоюють право на свободу, право жити у вільній Державі. Тож побажаємо їм швидкої Перемоги над ворогом  та повернення до своїх домівок живими та неушкодженими. Ми вас дуже любимо! Слава Україні! Героям Слава!

Місце зустрічі- країна дитинства

 У перший літній день в Україні, як і у всьому  світі, відзначають добре і радісне свято -День захисту дітей. Любі діти! Ви -майбутнє нашої держави, яке формується  у сьогоденні. Тож наполегливо оволодівайте знаннями, творчо мисліть, розвивайте свої здібності, щоб стати гідним громадянином України. 

Дитинство -чудова пора! Ніяка війна не повинна завадити щасливому дитинству. Діти повинні радіти життю, незважаючи ні на що. До Міжнародного дня захисту дітей  працівники бібліотеки приготували для юних читачів цікавий захід, який відбувся на вулиці біля бібліотеки. 

Бібліотекар ознайомила дітей з виставкою- інсталяцією «Місце зустрічі-країна дитинства». На виставці були представлені дитячі книги: казки, твори дитячих письменників, журнали. Набравшись гарного настрою вони взяли участь у грі. 

Вишиванка- національна святиня

 Символ здоровʼя і краси, щасливої долі і родинної памʼяті, любові і вірності-вишиванка. Вишиванка-це національна святиня, яка символізує і несе в собі духовне багатство, високу мудрість і традиційний звʼязок багатьох поколінь, що не переривається віками. Вишиванка- це оберіг людини від усього лихого. 

Сьогодні, як і колись, вишита сорочка є надважливою річчю для кожного українця. Чи знали ви, що в минулому вишиванка рятувала в голодомор (її обмінювали на хліб);  що її закопували в землю, аби зберегти для майбутніх поколінь, бо вважалось найдорожчим предметом в родині? Вишиванка ще з давніх часів супроводжувала український народ і була для них символом нескоренності, й того, що вони є українцями. 

А що ж означають кольори вишиванки,  її історію, техніки вишивання і багато цікавого, можна дізнатися на етновиставці, яка була організована у нашій бібліотеці. 

Сьогодні вишиванка є сучасною зброєю проти ворога. Вона є символом української нескоренності, свободи, солідарності з українцями іноземців,які теж одягають вишиті сорочки, аби висловити свою підтримку, що вони на українській стороні. Україна за мир і свободу!

Подаруй мамі світ добра

 У ці травневі дні, коли прокидається від зимового сну матінка -природа, коли дзвенить у ніжній блакиті спів жайворонка , коли теплий, лагідний весняний вітерець ледь-ледь коливає шатро чаруючої зелені кущів та дерев, коли зацвітають перші квіти, приходить до нас прекрасне свято, свято народження життя, свято утвердження життя- свято Матері. Берегинею кожного роду, кожної сімʼї є мудра Жінка-матір. Для кожного з нас саме її образ є найріднішим, найближчим, найдобрішим, найдорожчим! А наша любов до Матері -безмежна та вічна! День Матері- це особливе свято, коли можна ще раз нагадати найдорожчій людині, як ви її цінуєте і любите. Діти в цей день дарують матерям квіти, листівки, присвячують їм вірші і пісні, а якщо ці листівки зроблені своїми руками це вдвічі приємніше. В нашій бібліотеці пройшов невеличкий мистецький колаж для створення найкращої листівки для мами. Захід пройшов весело і діти були дуже щасливі. Памʼятайте, що головне в це свято - ваша увага. За все, що маю, мамо, дякую тобі!

«Писанка - символ життя»

    Незабаром відбудеться чудове свято Великдень, таке святе і чисте, як безхмарне весняне небо, гарне, як молоде життя. Срібні  голоси церковних дзвонів сповістять світу про урочисту подію Воскресіння Христового і лунатимуть звідусіль щирі вітання «Христос Воскрес!», «Воістину Воскрес!». Великдень в українців завжди асоціюється з писанкою. Важко собі уявити Великдень без писанок, які й око радують, і нечисту силу відганяють. 

    Писанка - це витвір мистецтва. Не випадково все найкраще в Україні завжди порівнюється з писанкою. Сьогодні ми поговоримо про писанку, згадаємо легенди, повʼязані з її виникненням, а також проведемо майстер клас і дізнаємось про технологію її розпису, які фарби найкраще використовувати. Писанкарство - один із найдавніших видів мистецтва і поширений у багатьох народів світу. Для писанок, крашанок використовували різноманітні барвники. Кожен колір мав магічне значення. Писанка кожного регіону відтворює  особливості природи, культурного життя, звичаїв, обрядів його мешканців. Найдавніші українські писанки, які вдалося зберегти до нашого часу знаходяться у колекції Національного музею українського народного декоративного мистецтва. Мета нашого заходу  виховувати повагу до традицій українського народу, прививати любов до символу - оберегу - писанки, викликати інтерес  до продовження традицій писанкарства  та святкування Великодня. 

Як зберегти ментальне здоровʼя

          «Здоровʼя не все, але все без здоровʼя-ніщо»        

    Ментальне здоровʼя- це стан благополуччя, за якого людина може реалізувати власний потенціал, розвиватися, жити, спілкуватися з друзями, рідними.  Доброго дня і доброго здоровʼя, так ми вітаємось щораз, коли бачимось. Бажаємо найціннішого, що маємо,-здоровʼя і замислюємось над ним тоді, коли хворіємо або нездужаємо.  Усе живе народжується щоб жити. Якщо ж людині загрожує якась небезпека  це її виводить із рівноваги, нервує, жахає. Раніше люди захищались від диких звірів, а тепер нас жахають повітряні тривоги, бомби які летять на наші міста, смерті рідних і знайомих. Значення здоровʼя в житті кожної людини та суспільства набуває все більшої ваги. Саме тому так важливо знати про правила збереження ментального здоровʼя. Бібліотекарями була проведена бесіда, що таке ментальне здоровʼя і як діти можуть піклуватися  про нього. Дуже жваво і весело, з користю проведений цей час. 

Не зупиняйся на одній книзі

 Міжнародний день дитячої книги- це свято привертає увагу всіх дітей та їхніх батьків до надзвичайної важливості книжки в житті юних читачів. Адже саме вона відкриває малятам двері у великий та незнайомий світ, знайомить з невідомими раніше істотами, розкриває таємниці життя, сприяє становленню особистості. Це свято дитинства, книги і магії казок. На завершення тижня дитячого читання було проведено огляд- знайомство нових надходжень. Книги подаровані користувачами бібліотеки. Читачі рекомендують- бібліотекарі пропонують для прочитання. 

    Дитячі книги вбирають у себе цілий світ: все цікаве, що трапляється на світі, рано чи пізно в них потрапляє. Їх нескінченне строкате різномаїття тішитиме все нові і нові покоління дітвори. 

Тиждень дитячого читання

Всеукраїнський тиждень дитячого читання-2024 розпочався, його гасло- «Наближаємо Перемогу з книгою». 

Книга- може бути зброєю! Та ще й якою потужною!

Книга- може бути захистом! Від невігластва , байдужості, самотності, тривожності. 

Книга надихає! На гарні вчинки, добрі справи.

Книга навчає! Навіть не будемо перелічувати , чому навчає книга, бо майже всі науки можна опанувати із книгою. 

Книга виховує! Людяність, повагу, милосердя, мужність і відданність, любов до ближнього, а ще- до рідного краю, Батьківщини, рідного слова. 

«Сьогодні в бібліотеках створюється  майбутне нашої країни, нехай воно буде таким же світлим, як посмішки дітей,  а дорослі нехай будуть поруч і оберігають щасливе дитинство з книгою, адже кожен вечір проведений з українською книгою, кожен відгук про неї- це впевнений крок до Перемоги»

Жити в стилі еко вчить бібліотека

 Екологічні проблеми за своєю значимістю займають одне із основних місць серед глобальних проблем людства. Якість води, повітря, грунту та майбутне планети в цілому турбують весь цивілізований світ. Наша бібліотека провела екологічно-виховний захід під час якого діти поринули в дивовижний світ природи . Поспілкувавшись діти зрозуміли, що без охорони природи не буде життя на Землі. Зустріч пройшла жваво, відкрила для присутніх багато невідомого в навколишньому світі природи. По закінченні заходу діти ознайомилися з книгами за тематикою. 

 

Стежками рідного краю

    У час коли національно-культурне відподження нашого народу в незалежній Українській державі стало реальністю, все більше зростає інтерес до історичного краєзнавства. Очевидно, що без знання рідного краю годі говорити про національну гідність, самовідданість, національний менталітет. Святе відчуття Батьківщини і рідної землі починається саме з рідного краю, свого села чи міста, вулиці, своєї домівки. Перегінське- мій рідний край. Маленька частина моєї України, моєї Батьківщини.

       Історія Перегінська сягає давнини, тому свідками його виникнення можуть слугувати лише гори, величні  вартові селища та річка Лімниця, яка немов синя стрічка вплетена в косу молодої дівчини, тече і своїми бистрими потоками нагадує нам про швидкоплинність життя. Оповитий легендами рідний край. Як розповідають старі люди, що коли монголо-татарські завойовники вторглися на Галицько-Волинську землю, вони гірськими шляхами гнали полонених на Закарпаття, зупиняючись на переправах через бурхливу річку Лімницю. Вважається, що від слова «переганяти» і пішла назва села Перегінськ.        

    А ще колись  річка Лімниця часто змінювала своє русло. Вона ніби переганяла жителів з одного місця на інше. Отож, і село, із частою зміною місця розселення, дістало назву Перегінськ.

  Існує в народі передання про перших поселенці Перегінська. Переганяючи полонених через гори, татари зупинились на відпочинок. Всі були зачаровані річкою і долиною, що розтягнулась на відпочинок. Всі були зачаровані річкою і долиною, що розтягнулась біля підніжжя гори. Серед полонених були два брати Кирило і Матвій Патрії, які змовились тікати від татар. Їм це вдалося. Брати вирубали ліс, побудували хату і залишилися тут жити. Поселення назвали Радова, бо були раді втечі Дуже цікавою для користувачів дітей стала заочна мандрівка «Стежками рідного краю», яку ми провели спільно з Народним домом. Бібліотекар провела цікаву мандрівку в історію нашого села, а також і діти не залишилися осторонь і підготували інформацію про святині рідного краю, визначні памʼятки. Актуальність теми визначається тим, що в наш час кожна людина повинна знати своє минуле, історію своєї держави і малої батьківщини де народився і виріс.

«Моє дитинство- мамині казки»

      20 березня відзначається Всесвітній день казки. «Забута казка- це золоте намисто, яке впало на морське  дно»-кажуть старі люди. Чи задумувались ви над тим , чому живуть і не вмирають народні казки! А безсмертні вони тому, що в них живе і не вмирає сам народ, казки упродовж віків були і залишаються чарівними провідниками доброти і милосердя. Гортаючи сторінки улюблених казок, ви зрозумієте, що казки- то наші великі вчителі.

   Сьогодні, ми як ніколи потребуємо чарівних історій про мир, добро, радість та здійснення найзаповітніших мрій. Діти завжди чекають на зустріч з їхніми улюбленими казковими персонажами, тому що світ казок - чарівний і захоплюючий. В нашій бібліотеці для дітей зібрано багато казок, які представлені на книжковій виставці, а також було проведено міні опитування які казки діти полюбляють  найбільше. 

  «Якщо ви хочете, щоб ваші діти були розумними, читайте їм казки. Якщо ви хочете, щоб вони стали ще розумнішими, то читайте їм більше казок» -Альберт Енштейн.

   Любі діти! Читайте казки та легенди, нехай вони живуть серед вас, сіють доброту і мудрість, навчають, як треба по правді жити.

Спасибі прадіде Тарасе, за те, що навчив любити Україну

  

Тарас Шевченко… Просторо в цьому імені. В ньому вся історія наша, все буття. Нас просто не існує без нього: Україна-це Шевченко,  Шевченко-це Україна. Всюди де лишень живуть українці, у своїх прадідівських оселях чи оселі поза своїми  землями, згадують у березні свого пророка … Вірші великого Генія  українського народу повинен знати кожен , адже «Кобзар» - це друга Біблія для українців. 

   Актуальність Шевченкового слова, його ідей гуманізму і патріотизму , вболівання за долю України -це те, що  обʼєднує всіх українців навколо безсмертного «Кобзаря»

Україна - країна смутку і краси, країна, де найбільш люблять волю  і найменш мають її , країна гарячої любові  до народу і чорної йому зради, довгої вікової   Героїчної боротьби за волю…

  У Перегінській дитячій бібліотеці літературна панорама, а також було оформлено тематичну виставку «Спасибі прадіде Тарасе, за те, що навчив любити Україну» на якій представлені матеріали про життєвий і творчий шлях поета, його літературні та мистецькі надбання. Діти,  готуючись до заходу, серцем доторкнулися до поезії  Великого Кобзаря,  кожен вклав частинку своєї душі у виконання твору. 

  Ми глибоко вклоняємось перед  Великим Кобзарем , який своїм життям, своєю наскрізною українською вдачею, своїм безсмертним словом є прикладом невтомного борця  за волю, апостолом правди, миру та братання. 

 

      Леся Українка – неповторна. ЇЇ життя – це подвиг митця. Вогонь її творчості палає уже  більше як півтора століття.                                                                                                За вікном зима. Ось в таку сніжну пору, 25 лютого 1871 року, народилася Лариса Петрівна Косач. Вже в ранньому дитинстві проявились дві важливі риси – її хвороби та її надзвичайні здібності. Вчителями були мати: письменниця Олена Пчілка, батько юрист Петро Антонович, книги і життя.У 1880 році в Лесі виявили туберкульоз кісток (коксит). Єдиною радою на цю хворобу було кліматичне лікування в країнах з теплим кліматом (Єгипет, Грузія, Італія, Швейцарія, Кавказ та інших). Вимушені подорожі збагатили враження письменниці та сприяли розширенню її кругозору. Творчість великої поетеси багата й різноманітна, але провідним мотивом лірики геніальної поетеси слід вважати патріотизм.                                                        Туга за рідним краєм, милою Волинню дала поштовх до написання драми-феєріїї «Лісова пісня», ідею якої Леся виношувала все життя, а створила лише за 12 днів.        Відкрити для себе Лесю Українку, ближче познайомитися з її творчою діяльністю та особистим життям читачам бібліотеки пропонує літературний огляд- мандрівка «Її вірші, як перла многоцінні».