Сторінки

середа, 5 листопада 2014 р.

Посвята в першокласники

Школа! Вулик ти дитячий,
Ну, а діти, як бджолиний рій.
Вчаться тут і йдуть сюди терпляче
І беруть початок з нього свій.

     Рідний, рідна, рідне – корінь роду, народу. Рідна мама, рідний тато,рідна земля і рідна Україна, рідна мова і рідна школа. Святі слова тримають нас на світі і вчать любові до берегів, між якими з віків у віки тече ріка нашого народу, нашої нації, нашої України. Школу, так, саме школу українці поставили в один ряд з такими словами як мама, Україна. Ми - українці – нація, яка споконвіку прагне багато знати. Ми відроджуємося, живемо,ростемо і дужчаємо, воскресаємо із вічності. Школа плекає розум нації. Давні і добрі традиції шанобливого ставлення до освіти живуть на теренах України.
    Наприкінці жовтня ми були запрошені і  взяли участь у прекрасному святі для першокласників.
     Сьогодні у 1 класу урочистий день. Вже майже два місяці діти провчилися в школі. Зовсім нещодавно їх називали малюками, дошколятами, а тепер про них кажуть: «Це учні!» І щоб довести це, нам разом треба пройти випробування. Випробування, звичайно, будуть різні і важкі, і легкі, але ми все подолаємо, тому що ми разом!



     Діти випробування, звичайно ж, пройшли достойно, почули поради від феї знань, також  їх вітала пані Шапокляк. А вони в свою чергу вітали вчителів, батьків,співали прекрасних пісень.
В Україні є чудовий звичай – проводжаючи дітей у життєву дорогу, мати дарує вишитий рушник, як символ материнського благословіння, материнської любові. А ще діти отримали в  подарунок Соняшник - як символ Сонця, праці й достатку, сили і добробуту.


     Дорогі наші маленькі друзі! Ми дуже раді прийняти вас сьогодні в нашу дружну шкільну родину. Збережіть назавжди у своєму серці найперші хвилини зустрічі зі школою!
Всім, хто з двору в ранню пору
Поспішає в 1-й клас.
Ми бажаємо щастя гору,
Ще й здоров’я на запас.

Немає коментарів:

Дописати коментар