Стоїмо перед Шевченком, як перед совістю народу. Віки давноминулі і прийдешні, літа далекі і нинішні, дні посивілі і молоді проорали глибокі борозни на мудрому чолі і освітили його думою пророцтва. Стоїмо перед Шевченком, як перед совістю народу і власною совістю. Стоїмо перед задумою віків. Ховають вони в нетрях вічності велику тайну. А в цій тайні нам явне тільки одне: ми будемо на землі як нація,доки жива Шевченкова душа України…
Сьогодні, 9 березня біля пам'ятника славному Кобзареві урочисто відзначено 204 –річницю від дня народження Тараса Григоровича Шевченка.
Священнослужителі двох церков відправили панахиду за упокій його душі.
Ведуча Оксана Яцишенець ще раз нагадала присутнім історію життя Тараса Шевченка.
Пісні на слова Т. Шевченка звучали у виконанні народного аматорського хорового колективу Народного дому, керівник о. Богдан Русинкевич - «Реве та стогне Дніпр широкий», «Заповіт»; чоловічого гурту « Братове», керівник Я. Люльчак - « Бандуристе , сизий орле», « Віє вітер , віє буйний»; ансамблю учнів - « По діброві вітер, віє».
Через віки несемо ми Тарасове слово, як символ свободи і незалежності. І знає це слово кожен українець – від старого до малого.
Читаймо Шевченка і прислухаймося до Кобзаревих первоцвітів, очищуймо душу і тіло вогнем Тарасового слова.
Немає коментарів:
Дописати коментар