Є люди, які вчать нас ловити м‘яч, забивати цвях, не боятися труднощів і вірити у власні сили. А ще - читають казки перед сном, вигадують смішні історії, та завжди знаходять слова підтримки. Це наші - ТАТУСІ. Ці люди є нам дуже дорогі, ми їх дуже любимо. І хоча ззовні вони часом суворі, вимогливі , але в своїй душі - добрі, ласкаві. Це їхня чоловіча вдача не дозволяєм показати себе. Татова любов до нас - стримана. Недарма у народі кажуть, що дитину треба любити так, щоб вона про це не знала.
День батька - чудова нагода сказати таке просте, але важливе слово ДЯКУЮ. За турботу, за час, проведений разом, за терпіння і любов, які залишаються з нами на все життя.
Вперше про свято Батька заговорили в Сполучених Штатах Америк. У 1909 році одна дінка - Сонора Смарт- подумала про те , що після передчасної смерті її матері, п‘ятьох дітей,які були в сім’ї, виховував батько, Сонора дуже хотіла віддячити батькові за те, що він зробив для неї і звернулася до місцевої влаи, запропонувавши заснувати нове свято - ДенТ батька. Її підтримали і було прийнято це свято святкувати у третю неділю червня.
У бібліотеці ми знаємо: одні з найтепліших спогадів народжуються тоді, коли дорослі і діти відкривають книжку разом. Адже спільне читання - це про увагу, довіру та моменти, які запам‘ятовуються надовго.
Так наші діти готувалися до свята.
Тож сьогодні кожен обіймімо свого тата, зателефонуймо йому, або просто проведім трохи часу разом.
З Днем батька. Нехай у кожній родині буде місце для теплих розмов, щирих усмішок та спільних історій.
