«Майдан і Крути- Україні бути!»

 22 січня 1918 року Українська Центральна Рада в Києві проголосила Четвертий Універсал про повну самостійність Української держави. У відповідь на це большевики і їх українські яничари утворили у Харькові большевицький уряд нібито окремої  Радянської України і цей уряд- а властиво сама Москва - почала війну з Україною. 

…В той грізний час сформувався  у Києві курінь, зложений зі студентів і молодих гімназистів, майже ще дітей. Було їх до 300. Командантом був студент Омельченко. Вибиралися в похід бадьорі і веселі. Може й прочували свою трагедію, але бачили і трагедію України. Їх серця били в один такт  любов‘ю до батьківщини, такою любов‘ю, яка перемагає все: і страх і муки і смерть. І донині плаче Україна… Плаче знову, та в свому смутку і в своїй жалобі має розраду і надію. Кров, пролита під Крутами, не пропаде марно. Чейже росте нове покоління,  що бачить свій  святий ідеал у Героях зпід Крут, у Героях нашої України. І розуміє, що найкращим ушануванням буде сповнення заповіту тих безсмертних героїв . А той заповіт: Все віддати за кращу долю Рідного Краю! 

Склонім перед ними голову у честь їх великого подвигу!  Слава і вічна пам‘ять героям зпід Крут!

«Добрий дух-дідух»

Пахне сіном і кутею.

Сяє зірка. Сніг скрипить.

І колядка над землею

 З білим ангелом летить.

6 січня - Святвечір. В цей день ми маємо чудову українську традицію – ставити на стіл Дідуха, солом’яного оберега роду, який є символом урожаю, добробуту, безсмертного предка. Зазвичай Дідуха робили із останнього снопа, зжатого на Спаса. Сніп зберігали до зими, а перед Різдвом він перетворювався на Дідуха. Дідуха ще називали Дідом, Колядою, Колядником- як видно з назви, що він був головною дійовою особою всієї Коляди. Потім його ставили здебільшого на покуті, де він перебував протягом тижня до Водохрещ. Його присутність привносила в родину святочність, затишок і врочистість. Діти здійснили пізнавальну етнорозвідку «Добрий дух- Дідух», поринули у далекий світ наших предків.

«Григорій Сковорода- мандрівний учитель життя»

« Григорій Сковорода-мандрівний учитель життя»

   Виповнюється 300 років від дня народження на нашій землі великого сина українського народу- Григорія Сковороди.

   «Мандрівна академія»,«людина-університет» своєї епохи. Це все про Григорія Сковороду. За життя він не видав жодної книги. Натомість читачі його шукали самі, масово цитували, переписували рукописи  та пропагували їх. Про нього у творах згадував сам Тарас Шевченко: «Кругом листочки обведу та й списую Сковороду»  Видатний український філософ-містик, богослов, поет та педагог був чи не найцікавішою постаттю історії українського духу. 

    Народився Григорій Сковорода на Полтавщині у родинні спадкових козаків. Ми маємо щасливу нагоду пройтися  стежками його життя, перечитати сторінки його творів. Двадцять пʼять років мандрував дорогами України незвичайний подорожній, проповідуючи серед народу свої фідософські та соціальні погляди. 

 Відстоював права людської особистості в кожній людині . Він вмів насолоджуватися кожною миттю життя . У своїх творах саме цього і вчить  кожного з нас. 

Він через три сотні літ залишається нашим сучасником, чиї мудрі поради допомагають і ще будуть допомагати  нашому народу Прилучитися до його мудрості , світлого поетичного слова  справа честі і для нас.

Час не має влади над пам‘яттю

"Час не має влади над пам'яттю"

Голод... Це страшне слово повертає насу далекі 1932-33 рр.Український народ у смутку і скорботі доземно схиляє голови,вшановуючи пам'ять мільйонів його жертв, засуджуючи творців цієї чорної сторінки в історії України. Смуток огортає душу, коли вчитуєшся й осмислюєш рядки архівних документів,вислуховуєш сповнені печалі розповіді очевидців  Голодомору, штучно створеного на Україні.  Але правду про це повинні знати всі, якою б  гіркою вона не була. Саме з цією метою в нашій   бібліотеці була організована книжкова виставка  " Час не має влади над пам'яттю". Народ України пам‘ятає сторінки свого життя, але з часом відійдуть у небуття свідки тих трагічних подій Великого Голодомору . А тому варто робити все , щоб їх нащадки ,особливо молодь ,знали  про ті лихоліття , свято берегли їх у  своїй пам‘яті в ім‘я того, щоб таке страшне минуле ніколи не повторилось.

 "Звучи наша мово, над світом крилато!"

     Рідна мова- це скарбниця народної мудрості,криниця живої води ,невичерпне джерело добра, нескінченна  річка слів, струмок надії. Українська мова-це мова віршів , пісень, казок, прислів' їв,приказок, скоромовок, легенд нашого краю. І саме  їй присвячено цю виставку. Основна мета -розширити знання про красу й багатство української мови ;пробудити почуття національної гідності ;виховувати любов до рідної мови , рідної землі, його традицій. 

    День української писемності та мови -не просто державне свято.Це свято нашої мови,день, який точно неможливо  пропустити !У цей день також вшановують пам'ять преподобного Нестора -літописця. Дослідники вважають , що саме з нього і починається писемна українська мова.

     Дітлахи здійснили невеличкий екскурс в історію української мови , відгадували загадки, пригадували казки, приказки.

     Українська мова-наш скарб, без якого не може існувати ні народ, ні Україна як держава. Українські поети, художники, політичні діячі у всі часи намагалися зберегти та популяризувати рідну мову. 

    Так важливо у житті відчувати себе приналежним до нації, відчувати ту силу й натхнення на неймовірні здобуття. Вшановуючи та розповсюджуючи мову,українці відстоюють не тільки свої власні інтереси, а й інтереси власної держави. Мова є, була і буде  для українців символом свободи. 

                                 

           "Яблука доспіли-яблука червоні !"

       21 жовтня відзначають Всесвітній День Яблук.  Яблука- найпоширеніший і добре знайомий нам з дитинства фрукт.  Він відомий з часів глибокої давнини, ним харчувалися ще наші предки. Найбільше від усіх на світі полюбляють яблука - британці. Саме вони вигадали для цих фруктів особливе свято- День яблука. Ідея дня полягає в тому, що яблуко це символ фізичного, культурного і генетичного різноманіття,   про  який людина не повинна забувати. До Європи яблука потрапили завдяки римським солдатам і в давнину були розкішшю. Це неймовірно, але зараз у світі число сортів і різновидів яблук  сягає 20 тисяч.

          ...поблукаєш садом, знайдеш у мокрому листі випадково забуте холодне й мокре яблуко, і чомусь воно здається надзвичайно смачним, зовсім не таким , як інші. Потім візьмешся за книжки...

  У пам'яті зринають рядки українського поета Максима Рильського "Яблука доспіли-яблука червоні !"  чи Миколи Руденка " Ви їли яблука з моєї України?", а ось осінньо-яблучний   колорит панує в оповіданні "Антонівські яблука" Івана Буніна, слова Дмитра Павличка: Це яблунька життя моє і твоє, це наша віра втілена у сині..., М Стельмаха: ...Яблуні шепочуть вдалині... 

     День яблука- це шанування багатства і щедрості природи, до якої людині варто ставитися з дбайливою увагою. Сьогодні наша бібліотека пропонує долучитися до свята- посмакувати яблучком і насолодитися творами українських авторів. 

 " УПА- тернистими шляхами до омріяної України"

Здобудеш Українську державу,

або згинеш у боротьбі за неї.

На жаль, історія визвольної боротьби Української Повстанської Армії (УПА) багато літ замовчувалась і всупереч історичним  фактам висвітлювалась тенденційно і необ'єктивно. УПА- не бандити, не вороги народу, як трубила більшовицька пропаганда, це повстанці,які не зазіхали на чуже, а обороняли своє і мужньо боролися проти режимів Гітлера і Сталіна. 

І ось настав час справедливості.  Воскресла велика європейська держава-Україна, де є можливість відзначити ювілеї УПА і на основі колишніх секретних документів, літератури, спогадів учасників визвольної боротьби відтворити діяльність УПА на Прикарпатті.

 УПА- це нелегальне українське військово-політичне формування,що діяло переважно на заході Українив 1942-1953рр. Силою УПА була її політична платформа, яка проголошувала гасла боротьби не лише за самостійністьУкраїни, а й за основні громадянські права,  за демократію, рівні права меншостей і співпрацю з іншими  поневоленими народами проти нацизму і більшовизму. 

В честь 80-ї річниці створення УПА була організована тематична виставка, щоб  теперішні  покоління знали ціну вільної України. Сьогодні український національно-визвольний рух не розбитий, ані зламаний, хоч і з значними втратами в людях, далі веде свої нерівні змагання з московською тиранією  в обороні існування українського народу, в ім'я державної незалежності України. Не складемо нашої зброї й не припинимо нашої боротьби доти, аж поки Україна не буде визволена. Слава Україні! Героям Слава!