вівторок, 26 листопада 2019 р.

«Свічка плакала в скорботі»

                                                                                   Мільйони їх, - мов колосків на ниві,
                                                                                   було – й нема…
                                                                                   Що сталося – з народом українським
                                                                                   у ті смертельні сталінські жнива?
    День Пам’яті жертв голодомору. Цей День щорічно відзначається в Україні в четверту суботу листопада.
       В ценрі селища проведено вечір пам’яті «Свічка плакала в скорботі»..
  Поминальну молитву по жертвах Голодоморів відслужили  священнослужителі  Перегінських  церков. 
      Ведуча  Віра Абрам  згадала страшні сторінки історії  України 1932-1933 років. Пам'ять – нескінченна книга, в якій записано все: і життя людини, і життя країни. Багато сторінок написано криваво-чорним кольором. Це було не стихійне лихо, а зумисне підготовлений голодомор.
      Хай у кожному місті й селі, в кожній оселі, в кожній родині старий і малий схилить голову перед пам’яттю невинно убієнних голодом-геноцидом, уклінно припаде до їхніх могил, поставить свічку перед образом Божим. 

“У їхніх серцях жила Україна”

     21-го листопада в Україні – День Гідності та Свободи, присвячений початку двох революцій: Помаранчевої – 2004 року та Революції  Гідності 2013-го.
     День, який корінним чином перевернув свідомість українського народу та змінив хід української історії.  Це  незаперечний доказ відродження Української нації, нашої держави та  підтвердження того, що події на Майдані змінили наш народ, об’єднали нас в єдиній, соборній й незалежній Україні.
     З нагоди цих подій в Перегінську біля пам’ятника героям Героям Небесної Сотні зібралися представники трудових колективів, громадських організацій, діти, молодь, учасники «Революції Гідності» та бойових дій у зоні АТО. 
   Священники декан  о. Роман Балагура, о. Михайло Бойчук та о. Богдан Русинкевич відправили панахиду за упокій загиблих.
    У виконанні Ані Глушко прозвучала пісня «Молитва за Україну». 
     Віра Абрам та Павло Семкович прочитали патріотичні вірші «Жінко, чого ви плачете»(  Ванджура В.) «Мамо, твій син Герой».
       Ми віддаємо шану громадянському подвигу, патріотизму і мужності людей, які виступили на захист демократичних цінностей, відстояли національні інтереси і європейський вибір нашої держави. Патріотизм нинішнього покоління, завзяття творців української державності довели, що наш народ є господарем на своїй землі.