вівторок, 30 січня 2024 р.

онлайн інформаційні хвилини "Крути - наше горе і праведний клич"

 

29  січня    День  пам’яті  героїв  Крут    саме  там,  у  1918  році відбувся  бій,  що  на  довгі  роки  став  одним  із  символів  боротьби  українського  народу за свободу і незалежність.                                                                                                   29 січня 1918 року назва невеликої станції Крути, що розташована на  Чернігівщині  уздовж  лінії  Бахмач-Київ,  ознаменувала  відлік  нового  духовного  злету  нації,  який  уже  протягом  майже  століття  є  національним символом для десятків поколінь борців за свободу та незалежність.                                                      Подвиг українських юнаків під Крутами, що своєю кров’ю окропили святу землю в боротьбі за волю України, навічно залишиться в історії як символ національної честі. Вони – студенти, курсанти, школярі – виявилися у своєму патріотизмові вище за класові інтереси і, коли постала потреба, без вагань віддали молоде життя в ім'я волі свого народу.                                                                                                         В  масштабах  всесвітньої  історії  ця  битва  зовсім  невеличка.  Вона  не  є  зразком військового мистецтва. Просто це – символ нескореного духу нашої нації. Нехай пам'ять про наших героїв, що загинули під Крутами, буде вічною. І нехай їхня смерть буде для нас прикладом, як треба любити свою Батьківщину.          Крути – символ боротьби за незалежність України у ХХ і ХХІ століттях. Подвиг крутянців, як і всіх Героїв визвольних змагань, став прикладом для захисників України в сучасній російсько-українській війні. На початку березня 2022 року неподалік місця подвигу Героїв Крут знову відбулися бої захисників України з російськими окупантами, які наступали на Київ. Через 104 роки під Крутами наші війська зупинили наступ ворога, завдали йому болючих втрат, захистили місто Ніжин на Чернігівщині. Після оборони Бахмача й бою під Крутами російські окупанти почали боятися українських оборонців. Так само під час повномасштабного вторгнення у 2022 році після оборони Києва, Чернігова, Сум, Харкова й Маріуполя російський агресор став боятися захисників України. Попри те, що за 100 років не змінився ні ворог, ні його методи війни, ми маємо реальний шанс завершити цю боротьбу. Бо наше суспільство зробило свій вибір на користь вільного демократичного розвитку власної держави. Й готове цей вибір захищати, кожен на своєму фронті – воєнному, волонтерському, історичному, культурному.                                                                                                                  Щира вдячність усім, хто нині виборює нашу перемогу, право жити у вільній країні на своїй землі.         Слава Україні! Героям Слава!                                                                                                                               Перегінська дитяча бібліотека провела онлайн інформаційні новинки,щоб вшанувати пам'ять Героїв Крут.

пʼятниця, 26 січня 2024 р.

Бесіда : "Пам'ятні дзвони по дітях твоїх ,Україно"

 

Це Голокост – всього одне лиш слово,

Та його сенс – пекучий болі жар,

Вбивали всіх!.. старого і малого,

мало хто життя порятував

 27 січня у всьому світі відзначається Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту.  Саме в цей день у 1945 році радянська армія звільнила в'язнів концтабору Освенцим (Аушвіц-Біркенау). Міжнародний день пам'яті жертв Голокосту був заснований у 2005-му році спеціальною резолюцією ООН.  

Починаючи з середини ХХ ст. слово «Голокост» стало загальновживаним по відношенню до хвилі терору проти єврейського населення, розпочатого Гітлером, та винищення нацистами під час Другої Світової війни євреїв та інших народів Європи.

Друга Світова війна була трагедією для українських євреїв. На превеликий жаль, Голокост не обійшов і Україну. За даними, наведеними в засобах масової інформації, на окупованих ворогом територіях колишнього Радянського Союзу було знищено 2.5 мільйони євреїв.

  Нацистський смерч понад три роки душив Україну. Вбивства євреїв розпочалися восени 1941 року, спочатку в центральній, а потім і в Західній Україні. Спалено сотні сіл, знищено понад шість мільйонів мирних жителів. Серед них — півтора мільйона єврейських жінок, дітей і немічних старих. Із теренів України зметено цілі містечка — штетли зі своєрідною культурою, святими книгами, молитовною силою. Страшним символом Голокосту стала трагедія у Бабиному Яру (29-30 вересня 1941 p.).

29 вересня 1941 року в окупованому нацистами Києві в Бабиному Яру почалися масові розстріли мирного населення міста — за два дні було вбито 33 771 тис. євреїв (не рахуючи дітей до 3-х років, яких розстрілювали, але не рахували).

Німецька армія окупувала Київ 19 вересня і з наступного дня спеціальні підрозділи СС почали підготовку виконання наказу Гітлера про знищення усіх євреїв і радянських офіційних осіб. Перший розстріл відбувся 27 вересня — було знищено 752 пацієнта психіатричної лікарні ім. Івана Павлова, що розташована поблизу Бабиного Яру. Цього самого дня німецьким комендантом міста було видано наказ усім євреям разом з речами з'явитися 29 вересня в збірний пункт біля Бабиного Яру для евакуації.

Зранку 29 вересня понад 30 тисяч євреїв прибули на північну околицю Києва .  Їх розстрілювали по 30-40 осіб і скидали в рів. Після того як він наповнювався 2-3 рядами тіл, мертвих присипали землею. За два дні у Бабиному Яру було розстріляно 33 771 людина. Наступні розстріли євреїв відбулися 1, 2, 8 і 11 жовтня 1941 року.

  За три роки у Бабиному Яру було розстріляно від 70 000 до 200 000 чоловік. Крім того, у Сирецькому концтаборі, де утримувалися колишні комуністичні активісти, підпільники і військовополонені, за роки війни загинуло понад 25 тис. осіб.

Сьогодні наше покоління немає лише акцентувати увагу на страхіттях Голоксту. Ми не можемо його відчути всім єством, як ті, хто вижив у страшні лихоліття. Ми маємо винести уроки.

   «Допоки жива людська пам'ять, трагедію Голокосту слід згадувати із соромом і жахом. Людство мусить не забувати про мільйони ні в чому неповинних євреїв і представників інших меншин, про чоловіків, жінок і дітей, яких було знищено варварськими методами, і віддавати їм належну шану. У ті часи понад півтора мільйона українських євреїв було знищено нацистами .                                                  27 січня працівниками абонементу була проведена бесіда: «Пам’ятні дзвони по дітях твоїх, Україно».Бібліотекар у своїй бесіді назвала історичні факти, які увійшли в історію, як трагедія ХХ століття та передала всю глибину трагізму приречених на смерть людей.

                               



      


понеділок, 22 січня 2024 р.

 

22 січня Україна відзначає День Соборності, приурочений до Акту об'єднання цього дня Української Народної Республіки та Західноукраїнської Народної Республіки.

Соборність українських земель має глибоке історичне коріння, спирається на споконвічну мрію народу про власну незалежну, соборну державу та є інтегральним результатом складного і довготривалого процесу її формування. В часи феодального роздроблення земель Київської Русі заклики до спільних дій окремих князів супроводжували літописний період української історії. Образ скривдженої України та православної віри, необхідність її оборони надихав козацькі полки Богдана Хмельницького.

На державному рівні День Соборності України вперше відзначили в 1999 році після указу чинного президента країни Леоніда Кучми. Однак в 2011 році указом президента Віктора Януковича День Соборності був скасований на офіційному рівні, як і День Свободи 22 листопада - замість них 22 січня був заснований День соборності і свободи. Втім, уже в 2014 році президентським указом Петра Порошенка День Соборності України був відновлений. Відтоді це стало доброю традицією, яку щороку влаштовують у різних куточках України.

Наша бібліотека теж долучилася до свята,підготувавши  Літературний хіт-бек:                                      «Соборна мати Україна - одна для всіх, як оберіг»




вівторок, 9 січня 2024 р.

Виставка - огляд "Лицар українського слова"

 

      

    Степан Руданський — український поет, сатирик, лікар, перекладач античної літератури, громадський діяч. Автор класичних сатир на міжнаціональну та антиімперську тематику. Він був основоположником жанру співомовки в українській літературі.

  У цьому  році українська громадськість відзначає 190 річницю від дня народження видатного поета, перекладача і лікаря Степана Руданського.

    У Перегінській дитячій бібліотеці була організована виставка – огляд «Лицар українського

слова».     

                              


   Як відомо, він народився 6 січня 1834 року,у селі Хомутинці на Вінниччині в сім’ї священика. Початкову освіту отримав у дяка. У 8 років батьки віддали Степана Руданського до Шаргородської духовної школи-бурси (1842–1849). Згодом навчався у Подільській духовній семінарії у Кам’янці-Подільському (1849–1855). В 1856 році  Степан Руданський приїздить до Петербурга і проти волі батька, вступає не до духовної академії, а до медико-хірургічної. У Петербурзі Руданський зблизився з гуртком українських письменників, що готував журнал «Основа». У 1859 році  він почав друкуватися. Писав в жанрі романтичної балади («Розбійник», «Вечорниці», «Упир», «Розмай» та ін.), в них помітний вплив фольклору й Т.Шевченка. Руданський згодом перейшов до громадянської поезії, засудження кріпацтва

    В Ялту за власним бажанням прибув після закінчення Санкт-Петербурзької медико-хірургічної академії в 1861 році і самовіддано трудився тут до кінця свого земного шляху .Та неабияк, а, за переказами, з повною віддачею. Працював повітовим та карантинним лікарем, зокрема, і в маєтках князя Воронцова. Немічних людей лікував за власний рахунок, багатьом надавав притулок у своєму помешканні. Більше того, його було визнано почесним мировим суддею Сімферопольсько-Ялтинської округи.

Степан Руданський перекладав з античної літератури (Гомер, Вергілій). У 1869 році його обрали почесним мировим суддею Сімферопольсько-ялтинського мирового округу, бо він був хорошим лікарем і відмінно виконував свої професійні обов’язки. Влітку 1872 року в Криму спалахнула епідемія холери, і Руданський взявся винищувати джерела інфекції і сам захворів. Напружена робота, загальне ослаблення організму викликали загострення давнього недуги – туберкульозу легенів.

У 39-ти річному віці 21 квітня 1873 року  Степан  Руданський помер Поховано його на узгір’ї масандрівського кладовища Ялти. У 1851–1860 роках Степан Руданський створив три рукописні збірки «Співомовок».

      Степан Руданський – великий український сміхотворець – залишив по собі багатющий творчий спадок. Той фонтан його іскрометних співомовок – подібний до того, що колись поет дарував нащадкам. І хто ороситься його живильною водою, краще осягне світ, збагатиться народною мудрістю і зможе активно протистояти усіляким негараздам і труднощам. Тож сміймося на здоров’я!

вівторок, 2 січня 2024 р.

Книжкова виставка "Степан Бандера - життя присвячене свободі"

 

    В перший день нового року ми вшановуємо українського героя й провідника Степана Бандеру, який своїм життям довів, що боротися за Україну потрібно постійно, щодня і своїм життям доказав, що він є великим українцем.                                В Перегінській дитячій бібліотеці представлена книжкова виставка «Степан Бандера – життя присвячене свободі»,яка висвітлює життєвий та героїчний шлях борця за волю і незалежність України, значення його політичної спадщини та ролі в національному і духовному відродженні Української держави, повагу і визнання українського народу, яскравий приклад високого служіння українській нації.