неділя, 20 грудня 2015 р.

Свято Миколая

     Хто не знає про святого Миколая? Щороку приходить він у кожну господу з миром і дарунками. Завітав він і до дітлахів в селищі Перегінськ.
     19 грудня відбулося свято «Любий отче Миколаю, Ти до нас прийшов із раю» за участю працівників бібліотеки, служебниць монастиря церкви «Різдва Пресвятої Богородиці.


      Майже у всіх народів є звичай давати дітям вночі на Святого Миколая всякі дарунки. Велика тоді втіха. Цей гарний звичай основується на житті Святого Миколая. Він жив наприкінці ІV століття і відзначався незвичайною добродійністю. Будучи священиком у Патарі, а пізніше архиєпископом у місті Мир (у Малій Азії), угодник зі свого невеликого майна давав щедрі жертви тим, що соромилися просити, хоч терпіли нуджу. Давав так, що не тільки не знав цього світ, але навіть той, кому він допомагав. Миколай робив це в строгій тайні. Отже, з тих далеких часів, з доброти людської прийшло до нас свято Миколая.
      В ніч на 19 грудня Святий розносить подарунки та кладає їх під подушку. Солодощі, яблука, горіхи та печиво дістається лише слухняним дітлахам. Тим же хто цілий рік пустував – Миколай кладе під подушку різочку, як попередження на наступний рік.

пʼятниця, 4 грудня 2015 р.

«Бібліотека затишний дім для зустрічі читача з книгою»

     4 грудня  в Перегінській бібліотеці для дітей відбулася зустріч «Бібліотека затишний дім для зустрічі читача з книгою» 
     Мета заходу - відродження традиції читання в сім’ї, прищеплення любові до читання з раннього дитинства, сприяння творчому розвитку юних користувачів.
     Сьогодні, відроджуючи традиції читання в сім’ї, поєднання зусиль бібліотекарів, батьків і дітей в організації спільного сімейного читання є конче необхідним. Саме батькам у такому читанні належить вирішальна роль. Це вони повинні пройти з дитиною довгий шлях саморозвитку і морального вдосконалення. А бібліотеки покликані задовольняти найрізноманітніші інформаційні потреби всіх категорій населення, мати відповідні ресурси для відродження і популяризації сімейного читання.  
      «Тільки там, де читають батьки, зростає дитина, яка читає», – сказав Януш Корчак. І це насправді так. Інтерес до читання значною мірою залежить від ставлення до книги в сім’ї.


субота, 26 вересня 2015 р.

Чарівний світ казок

     25 вересня у дитячій бібліотеці пройшов ерудит-конкурс «Чарівний світ казок».  


     Казка – це цікава вигадана історія про події, яких насправді не буває. Рослини і  тварини в казках уміють розмовляти і робити все те, що і люди. В казках трапляються чарівні пригоди, живуть незвичайні речі, діють чаклуни та чародії. У кожного народу є свої казки. На нашому конкурсі були загадки, різні завдання, з яких ми дізналися чи люблять діти читати і чи багато казок знають. Виявляється, що наші дітки знають дуже багато про цей прекрасний світ, тому конкурс вийшов дуже цікавим. Переможцями були всі.


понеділок, 24 серпня 2015 р.

З Днем Народження, Україно!

Моя Україно, кохана землиця,
Вродлива і юна, як чиста весна.
Дай людям напитись з живої криниці,
Щоб ніжно дзвеніла у серці струна!
Моя Україно, мій край синьоокий,
З любистку і м'яти, роси і води.
Блакитнеє небо і поле широке
Лікують криваві у серці сліди.

      23 серпня 2015 року в селищі Перегінськ відбулися урочистості з нагоди Дня державного прапора та 24-ї річниці проголошення Незалежності України.


      Зі словом-привітання звернулися: Голова РДА  І.Б. Люклян та в. о. голови Перегінської селищної ради О. В. Абрам.


     На святі були присутні священнослужителі, учасники АТО, волонтери.
     Свято розпочали спільною молитвою. Священнослужителі відслужили молебень за волю та незалежність України.


     До всіх присутніх з, нагоди свята , звернувся отець Михайло, парох церкви «Святого Духа»
     Пісні присутнім дарували молодша  група ансамблю « Маленькі бойки», Христина Глушко,  Марія Марко. Пісню «Молитва за Україну»  виконав зразковий аматорський колектив «Маленькі бойки» (керівник:  заслужений працівник культури України Наталія Шпак).

четвер, 13 серпня 2015 р.

Гості з Харківщини

     Під час Різдвяних свят на Рожнятівщині  проходив культурний обмін «Різдво в Карпатах: Схід і Захід разом. До селища Перегінськ теж завітали гості з Харківщини. Працівники Перегінської бібліотеки для дітей гостинно прийняли 2 родини. Під час свят намагались створити для них доброзичливу атмосферу, позитивні враження, святковий настрій.
     З масою незабутніх вражень повернулась тоді сім’ї додому на Харківщину. Згодом були телефонні дзвінки, skype-спілкування.
     А цими днями Анна Коношко  знову завітала до родини  Люклянів.
   Анна Коношко – майстер народного мистецтва України (Петриківський розпис). Про неї можна сказати це людина-свято. 
     п. Анна вирішила зробити для Перегінської бібліотеки подарунок і розписати одну стіну у книгозбірні. Сьогодні бібліотеку для дітей робота Анни: українська хата та орнаментний мотив.



     Петриківський розпис виник задовго до появи християнства і грав роль оберегу. Люди вірили, що в красі є духовна сила, і тому вікна і двері будинків і навіть одяг обрамляли магічним орнаментом, який захищав господарів. Ця давня традиція орнаментики сотні років широко використовувалася в побуті українців.
     За сприяння та підтримки пані Анни, народний аматорський гурт «Братове» візьме участь в «Сорочинській ярмарці 2015».


пʼятниця, 31 липня 2015 р.

Зустріч з книгою

     Книга приходить до кожного з нас у дитинстві. І тому дуже важлива перша зустріч дитини з книгою, з бібліотекою. Сьогодні вперше на зустріч з книгою та бібліотекою завітали маленькі користувачі Матвій, Віталій та Олексій Русинкевичі.



     Перша зустріч з бібліотекою... Як багато залежить від неї в житті дитини. Які враження залишаться в маленькій душі : відчуття радості і захоплення, чи розчарування і байдужість?
     Ми сподіваємось що перше знайомство з бібліотекою стало для маленьких читачів джерелом приємних і яскравих вражень. Бажання читати і пізнавати світ залишиться в них на все життя.

пʼятниця, 17 липня 2015 р.

Літні читання в бібліотеці

     Протягом тижня (9 липня-16 липня) в  Перегінській бібліотеці пройшли літні читання «Влітку книжка не відпочиває»,
     Працівники Перегінської дитячої бібліотеки вважають, що в спілкуванні з книгою не повинно бути жодних перерв, тому літні канікули дітей – це важлива пора і для бібліотекарів книгозбірні, головна мета яких – показати дітям, що бібліотека не тільки дім книг, але й територія захоплюючих і веселих подорожей.


    Усі бажаючі були запрошені до спілкування. Що таке бібліотека? Які книги,журнали,газети виписує бібліотека? Які гуртки працюють в бібліотеці? Що таке бібліоінтернет? На всі ці та інші запитання користувачі отримали відповідь.

понеділок, 25 травня 2015 р.

«Прощавай букварику»

Є святкових днів багато
На листках календаря
А між ними  й наше свято –
Вшанування букваря!

     22 травня в Перегінській школі №2, в 1-в класі відбулося свято «Прощавай букварику». Ми, бібліотекарі теж взяли активну участь у підготовці та проведенні цього свята. На майбутнє свої настанови дали: Букварик, Читанка, Математика. Лінивиця пообіцяла виправитися і вчитися навідмінно. Всі першокласники були нагороджені шоколадними медалями.


      Благословенна та ясна година, коли Буквар бере до рук дитина… Яка це відповідальна мить! З цього часу в житті дітей розпочинається новий період, бо Буквар – це перша сходинка до знань.
Букварик – це розумна книга,
Друг і порадник школяра.
Його шанує й дуже любить
Уся весела дітвора.
Є книг багато – радісних, печальних,
Товстих, тонких, барвистих, наче жар.
Але одна – книжкам усім начальник,
І звуть її по-простому – Буквар!

     Поради свого першого друга-Букварика треба пам’ятати все своє життя. Рости здоровими, сильними, і не забувати: «Хто багато читає, той багато знає»! Хай вам щастить!

середа, 13 травня 2015 р.

«Вона – любов, вона – печаль і втіха...»

     Місяць травень – це місяць Небесної Матері Діви Марії, яка для нашого народу є особливо шанованою, заступницею скривджених і знедолених, яка благословила у хресну путь свого єдиного Сина – Спасителя людства. І сьогоднішнє свято – це свято Божої Матері, матері України і нашої земної матері, яка дала нам життя. Адже саме вони є тими чистими джерелами, з котрих людина живиться від першого свого подиху на цьому світі до останніх днів життя.
     З нагоди такого величного свята у бібліотеці була оформлена викладка літератури «Вона – любов, вона – печаль і втіха...». Проведено годину спілкування. Кожен згадав добрим словом своїх матерів, бабусь і прабабусь.


     10 травня в Народному домі відбулося свято матері «Спішім вклонитись отчому порогу». Матерів вітали: дитячий зразковий фольклорно-етнографічний колектив «Маленькі бойки», інструментальний ансамбль викладачів школи мистецтв, солісти: Христина Глушко, Анна Глушко, Наталя Люклян, Марічка Глушко, Віра Мельник, Олег Люклян, гурт «Братове», хоровий колектив та багато ін..



О Мати Божа, Мати єдина, 
І в тебе була люба дитина, 
Ти свого сина ревно любила, 
До свого серця щиро тулила. 
Тобі, о Мати, найкраще знати. 
Чим для дитини є рідна мати. 
Чим для дитини є серце материне, 
Добре, зичливе, щире і вірне. 
Тому до тебе шлю мольби щирі: 
Дай нашим мамам прожити в мирі, 
Дай їм здоров’я і дай їм сили, 
Щоб з нас потіхи й слави дожили!

     Мамо! Хай буде світлим кожен твій день. Кожна хвилина. Бо ти не тільки нас породила. Своєю безмежною любов’ю ти навчила нас бути відданими, працелюбними, добрими, милосердними. І не зникне благородство, людяність, поки на світі є матері.
     Мама – тільки вона нічого не пожалкує для своєї дитини, це вона в хвилини небезпеки ніколи не згадає про себе, все віддасть для того, щоб захистити свою дитину, зазнає будь-яких труднощів, щоб жилось їй краще. Віддасть всю свою мудрість душі, тепло свого серця, своє здоров’я. Материнська любов не знає страху, сумнівів розрахунків. Вона очищає нас, зігріває, зупиняє перед безоднею.  
      Мама – захист і притулок для дитини, вона її опора і совість. Все, що є в нас найкращого, все від неї, від рідної неньки. Тож будьмо гідні материнської любові і пронесімо через усе своє життя це ніжне і прекрасне слово «Мама». Мамо! Хай буде світлим кожен твій день. Якби ви тільки знали, як мало потрібно матері для щастя. Щоб ви були здорові, щоб не скупилися на добрі, ніжні слова, щоб цілували матусю не тільки в дні свят, а завжди, коли зустрічаєтесь з нею. Пам’ятайте, скільки б людині не було – 5 чи 50, їй завжди потрібна мама. І як би не склалася ваша доля, знайте, материнське серце завжди болить за вами. Як би ви далеко чи близько не були, ви завжди повинні відчувати серце матері, бачити її очі, які не досипали ночей, руки, які пестили нас у дитинстві, чиї кроки і душа завжди ідуть з нами, підтримують нас у години радості і печалі. Тож цінуйте матерів своїх. Оберігайте їх від злих очей, необдуманих вчинків. Будьте з ними завжди.

четвер, 23 квітня 2015 р.

Найкращий читач України - 2015

     Щорічно, навесні, проводиться Всеукраїнський конкурс «Найкращий читач України» - де зустрічаються найактивніші користувачі бібліотек та їх улюблені герої. Це свято книги, і тих хто любить це нетлінне і вічне творіння людства. Сила книги безмежна. Без неї людина сліпа. Протягом усього життя ми звертаємося до книги. Вона відкриває нам небачені обрії, допомагає зрозуміти історію народу, розкриває таємниці природи, життя.
      22 квітня в Рожнятівській  районній бібліотеці для дітей пройшов ще один такий конкурс. Нашу бібліотеку представляла учениця 6-г класу ЗОШ №1 Король Вероніка. Дитина  ходить до бібліотеки змалечку,любить читати пригодницькі романи,історичні повісті,українську та зарубіжну класику та багато довідкової літератури. На конкурсі Вероніка презентувала книгу Всеволода Нестайка «Тереадори з Васюківки». Це пригодницька повість, в якій розповідається про веселі та кумедні пригоди двох нерозлучних товаришів - Павлуші і Яви. Герої книги дивують і радують нас своєю кмітливістю, винахідливістю, надзвичайною активністю, життєрадісністю, добротою своїх  сердець. 



     Вероніка відвідує бібліотеку не лише для того, щоб взяти книгу, а просто поспілкуватися з друзями, поділитися новинами, провести корисно свій вільний час.
     Всі учасники були нагороджені дипломами.


вівторок, 31 березня 2015 р.

«Мій край, мій народ, його минуле»

     30 березня в Перегінській бібліотеці для дітей було проведено історичну подорож «Мій край, мій народ, його минуле». 
     Змістовну і цікаву подорож для дітей провела бібліотекар Люклян Н. П. Вона розповіла присутнім легенди про рідне село, цікаві історії про видатних людей, які народилися і виросли в нашому селищі, наші традиції. А ще  разом подорожували у віртуальному світі рідним краєм.
     Сьогодні ми з вами живемо в чудовий час, користуємося досягненнями науки і техніки, маємо швидкий доступ до будь-якої інформації, озброєні ґрунтовними знаннями, чимало вміємо, а ще не так давно люди жили зовсім по-іншому. Вони багато фізично працювали, щоб забезпечити себе всім необхідним для життя, виконували різні роботи, про які ми сьогодні і не здогадуємось, та й відпочивали зовсім не так, як ми тепер. Але всі кращі надбання і досягнення нашого народу, його звичаї і традиції, пісні і думи не пропали даремно, не канули у вічність, вони збереглися і до нині не тільки в генетичній пам’яті, але і в теперішній культурі, в побуті, у звичаях нашого народу, тобто у нашому серці, як щось дороге і трепетне, притаманне тільки нам, українцям. Тому ми час від часу і повертаємось до народного джерела, до тих традицій, звичаїв, з яких беремо наснагу і сьогодні, бо це все наше, рідне, дороге, любе та миле нашому серцю.


пʼятниця, 20 березня 2015 р.

Ліні Костенко - 85

     19 березня в Перегінській бібліотеці для дітей відбулося літературне знайомство з творчістю Ліни Костенко  «Життя іде і все без коректур…»


      Ліна Костенко – перлина сучасної української літератури. Її твори не лише цікаві та влучні, а й глибоко актуальні. Уже багато років вона залишається справжнім борцем з неправдою, показовістю, пристосуванством, а зброя її – твори. Вона вміє зачепити, змусити думати, мріяти та діяти.
      Наприкінці п'ятдесятих років на українському поетичному небосхилі зійшла нова зоря... Дивно, що й досі астрономи не назвали одну з планет її ім'ям – Ліна Костенко. Народилася Ліна Василівна 19 березня 1930 року в місті Ржищеві на Київщині у вчительській сім'ї.
     Ліна Костенко – це унікальне явище в українській літературі і не тільки в українській, а  й у європейській, світовій, тому що такої глибини переживань і самокритичності сучасна література ще не знала. На нинішньому поетичному олімпі України серед інших майстрів слова вже кілька десятиліть живе вона як «нерозгадане чудо», «голос народу». Маючи воістину Божий дар слова, Ліна Василівна є ще й лицарем честі, взірцем громадянської мужності.
      Ліна Костенко належить до покоління, яке вже стало легендою, вона сама – одна з найяскравіших живих легенд, що творить славу цього покоління.
      Вона не просто геніальний поет – це складна ,щедра на добро, спрагла до щастя і волі українська душа. Це – нові теми, образи, трагедії і гармонії, властиві українській землі, але співзвучні загальнолюдським.
Мій перший вірш написаний в окопі, 
на тій сипкій од вибухів стіні, 
коли згубило зорі в гороскопі 
моє дитинство, вбите не війні. 
Лилась пожежі вулканічна лава, 
стояли в сивих кратерах сади. 
І захлиналась наша переправа 
шаленим шквалом полум'я й води. 
Був білий світ не білий вже, а чорний. 
Вогненна ніч присвічувала дню. 
І той окопчик – 
Як  підводний човен 
у морі диму, жаху і вогню. 
Це вже було ні зайчиком, ні вовком – 
кривавий світ, обвуглена зоря! 
А я писала мало не осколком 
великі букви, щойно з букваря. 
Мені б ще гратись в піжмурки і в класи, 
в казки літать на крилах палітур. 
А я писала вірші про фугаси, 
а я вже смерть побачила впритул. 
 .....
     Від «Першого вірша, написаного в окопі» і до історичного роману «Маруся Чурай» – саме Ліна Костенко у всій багатогранності продовжила жіночий поетичний родовід. І не слід її порівнювати з Лесею Українкою. Вона сама по собі збагненна і незбагненна!
     Говорити про поезію Ліни Костенко – означає говорити про святість людської душі, про ідеали добра, істини, краси, про нездоланність правди і необхідність боротьби за неї: не треба бути ані політиком, ані трибуном, щоб нести найвищу правду наших днів. Бо вона – ПОЕТ і цим усе сказано.
     Ми щасливі з того, що талановита поетеса живе в наш час. То ж побажаймо Ліні Василівні міцного здоров'я, творчого натхнення і нових мистецьких звершень, а нам, читачам, – не розлучатися з неповторною, мудрою і пристрасною її поезією.


середа, 11 березня 2015 р.

Збережемо пам'ять про Тараса

      10 березня в бібліотеці до уваги користувачів була організована виставка літератури "Великий син Великої землі". А також відбулася інтернет-подорож "Гортаючи сторінки Кобзаря", присвячена 201 річниці від дня народження корифею української літератури. У заході взяли участь учні двох шкіл.


 
                                                                          
     В історії кожного народу є імена, які становлять його славу, велич і національну гордість. Саме таким і є для України ім'я безсмертного Кобзаря - Тараса Григоровича Шевченка. Він був сином мужика і став володарем в царстві духа. Він був кріпаком і став велетнем в царстві духа людської культури. Він був самоуком, але вказав нові, світлі і вільні шляхи професорам і книжним вченим,  він живе і вічно житиме в народі пам’ять про великого Кобзаря, геніального поета України.
     Шевченко - наш спільник у боротьбі за мир. Його ідеї дорогі всім чесним людям світу.Мрії поета звершилися на його рідній землі, на нашій з вами батьківщині.

вівторок, 10 березня 2015 р.

Вшанування пам'яті Т. Г. Шевченка

    201-a  Шевченкова весна ступила на нашу землю. І за традицією 9 березня, в день народження Кобзаря, потягнеться народ стрічкою до пам'ятників Батькові нації, щоб покласти квіти, доземно вклонитися Пророкові. Що кожен нестиме в серці, думатиме в цю мить? Адже скільки їх, "отих панів поганих", клянеться в любові до простого люду, до Шевченка, а насправді й сьогодні: "Латану свитину з каліки знімають, з шкірою знімають".
     10 березня, в центрі селища, біля пам'ятника Шевченка, зібралися сотні людей, щоб віддати шану великому генію українського народу. Кожне дійство починається завжди з молитви, тож наші священнослужителі відслужили панахиду та всі разом помолилися за упокій душі Тараса Григоровича та героїв Небесної Сотні. Також згадали у молитві всіх солдат, що захищають нашу рідну Україну. На святі були присутні учасники АТО, наші земляки, серед яких був житель нашого селища Мельник Богдан. О. Роман подякував їм за їхню службу, благословив їх і вручив кожному з них "Оберіг". А ще сказав, що у молодого покоління своя місія - утвердити державність України, засіяти людські душі любов'ю до рідної неньки, донести прекрасне слово Великого Кобзаря до всього суспільства, щоб воно розбудило совість кожного, поставило на захист всього нашого, українського. Ось тоді, в день народження Пророка, ми з гідністю зможемо сказати, що ми "славних прадідів великих..." все ж таки правнуки непогані.
                
                     
    Селищний голова Ірина Люклян сказала, що сьогодні немає жодної людини, яка б не вшанувала пам'ять Шевченка. Минуло багато років від дня народження славного сина українського народу, але й сьогодні його слово живе між нами. Кожне слово Тараса Григоровича Шевченка ніби із сьогоднішнього дня.


     Учениця 11 класу, Венжин Діана,  читала уривок притчі  «Така її доля». Велику шану поетові склали у співаній поезії Шевченка Народний хоровий колектив "Бойківщина" під керівництвом о. Богдана Русинкевича, який виконав знамениті твори "Реве та стогне Дніпр широкий" та " Заповіт".

 

     Хай же й сьогодні, і в наступні роки розбудови української держави обпікає промерзлі наші душі огнем словесним Шевченко, хай воскресає він, пророк народу нашого, повсякчасно у наших благородних помислах і державних ділах. Бо ж ради усіх нас, і мертвих, і живих, і ненароджених земляків його і в Україні,  і не в Україні, він благав у Господа:
Ридаю,
Молю ридаючи, пошли,
Подай душі убогій силу,
Щоб огненно заговорила,
Щоб слово пламенем взялось,
Щоб людям серце розтопило.
І на Україні понеслось,
І на Україні святилось,
Те слово, Божеє кадило,
Кадило істини. Амінь.