середа, 12 березня 2014 р.

Святкування 200-річчя Тараса Шевченка

Щире слово, дивна пісня -
Роковин окраса.
Невмирущі заповіти у словах Тараса.
Вдарив грізними словами:
"Кайдани порвіте і вражою злою кров'ю
Волю окропіте."
Дуже гірко від роздору у рідному краї
"Обніміться, брати мої, молю вас, благаю".
Чуєм Тебе, наш, Кобзарю, Ти живеш між нами
Ми сьогодні промовляєм твоїми ж словами:
"Будеш, батьку, панувати поки живуть люди"
Поки жива Україна, Тебе не забудем.
Боронив Ти Україну, рідну її мову.
Вже Тебе ми пом'янемо незлим тихим словом.

     Для кожного українця Тарас Шевченко означає так багато, що складається враження, ніби ми про нього все знаємо, і він завжди з нами. Та це лише враження.Він невичерпний і нескінченний. Це тому, що він кращий із кращих славетних людей, - у ньому наша історія, наша реальність. Україна - це Шевченко. Шевченко - це Україна. Нажаль, найкращий і найцінніший скарб доля  дала йому лише по смерті - невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все заново збуджуватимуть його твори. Для всіх поколінь Шевченкові твори і його життя сяють, мов зорі.

     Перегінчани також відсвяткували 200 річницю від дня народження Шевченка. Вшанували поета і молитвою, і словом, і співом його заповіту, і покладанням квітів.