Виставка - огляд "Лицар українського слова"

 

      

    Степан Руданський — український поет, сатирик, лікар, перекладач античної літератури, громадський діяч. Автор класичних сатир на міжнаціональну та антиімперську тематику. Він був основоположником жанру співомовки в українській літературі.

  У цьому  році українська громадськість відзначає 190 річницю від дня народження видатного поета, перекладача і лікаря Степана Руданського.

    У Перегінській дитячій бібліотеці була організована виставка – огляд «Лицар українського

слова».     

                              

   Як відомо, він народився 6 січня 1834 року,у селі Хомутинці на Вінниччині в сім’ї священика. Початкову освіту отримав у дяка. У 8 років батьки віддали Степана Руданського до Шаргородської духовної школи-бурси (1842–1849). Згодом навчався у Подільській духовній семінарії у Кам’янці-Подільському (1849–1855). В 1856 році  Степан Руданський приїздить до Петербурга і проти волі батька, вступає не до духовної академії, а до медико-хірургічної. У Петербурзі Руданський зблизився з гуртком українських письменників, що готував журнал «Основа». У 1859 році  він почав друкуватися. Писав в жанрі романтичної балади («Розбійник», «Вечорниці», «Упир», «Розмай» та ін.), в них помітний вплив фольклору й Т.Шевченка. Руданський згодом перейшов до громадянської поезії, засудження кріпацтва

    В Ялту за власним бажанням прибув після закінчення Санкт-Петербурзької медико-хірургічної академії в 1861 році і самовіддано трудився тут до кінця свого земного шляху .Та неабияк, а, за переказами, з повною віддачею. Працював повітовим та карантинним лікарем, зокрема, і в маєтках князя Воронцова. Немічних людей лікував за власний рахунок, багатьом надавав притулок у своєму помешканні. Більше того, його було визнано почесним мировим суддею Сімферопольсько-Ялтинської округи.

Степан Руданський перекладав з античної літератури (Гомер, Вергілій). У 1869 році його обрали почесним мировим суддею Сімферопольсько-ялтинського мирового округу, бо він був хорошим лікарем і відмінно виконував свої професійні обов’язки. Влітку 1872 року в Криму спалахнула епідемія холери, і Руданський взявся винищувати джерела інфекції і сам захворів. Напружена робота, загальне ослаблення організму викликали загострення давнього недуги – туберкульозу легенів.

У 39-ти річному віці 21 квітня 1873 року  Степан  Руданський помер Поховано його на узгір’ї масандрівського кладовища Ялти. У 1851–1860 роках Степан Руданський створив три рукописні збірки «Співомовок».

      Степан Руданський – великий український сміхотворець – залишив по собі багатющий творчий спадок. Той фонтан його іскрометних співомовок – подібний до того, що колись поет дарував нащадкам. І хто ороситься його живильною водою, краще осягне світ, збагатиться народною мудрістю і зможе активно протистояти усіляким негараздам і труднощам. Тож сміймося на здоров’я!