пʼятниця, 31 жовтня 2025 р.

«Поки живе мова, житиме й народ як національність»


Моїм народом в тризуб закодовані ,
Ви- триєдина сила, духу вись:
Пречиста хато, пісне й рідна мово!
Хто має вас, то вже не загубивсь.
                                     Л. Степовичка
Мова росте разом із душею народу. 
                                              І. Франко
Мова- генофонд культури.
                                              О. Гончар
Без мови нашої, юначе, 
Народу нашого нема.
                                      В. Сюсюра
У Святому Письмі сказано: «Спочатку було  Слово».
Для кожної людини воно завжди спочатку. Немає народу, байдужого до рідної мови, до своєї землі,тієї, на якій він народився й живе. Немає в жодній мові й нерідних слів. 
Батьківська хата, материнська мова,, рідна земля- словосполучення, що несуть у собі величезний почуттевий заряд.
Рідне наше слово! Не раз розіпʼяте на історичних Голгофах, ніби навмисне було обране для мук і випробувань. На захист рідного слова поставали Іван Франко, Леся Українка, Борис Грінченко, Микола Куліш, Олександр Олесь… Тих, хто зберіг рідну мову в страшні часи лихоліть,було набагато більше, ніж тих, які своєю байдужістю мовчки відправляли ії у вічне небуття. 
Мова- це показник культури людини. Тож зберігаймо заповіт наших поетів любити свою землю, любити рідне слово.
Серцем і душею впевнено скажемо: «Ми - українці! Плекаймо всі разом мову, яка дісталася нам у спадок від наших пращурів.»




                  

Немає коментарів:

Дописати коментар