"Найкращий читач України - 2014"

     Сьогодні, у час новітніх технологій, коли дитину простіше уявити за комп’ютером, ніж за книгою, завдання бібліотекарів – донести цінність книги до читача. 

    Рожнятівська районна бібліотека гостинно відчинила свої двері для переможців І етапу конкурсу "Найкращий читач України - 2014". Діти мали змогу взяти участь у ІІ етапі конкурсу, який пройшов у центральній районній бібліотеці. Наша користувачка, Глинка Аня, учениця 7 класу, презентувала книгу Яна Гурича «Таємниця підземних дзвонів».  В цьому конкурсі вона зайняла друге місце.

     Всі учасники були нагороджені грамотами та цінними книгами.

Всеукраїнський тиждень дитячого читання

     Щорічно березень для бібліотек, які обслуговують дітей, наповнюється приємними клопотами, які пов’язані з проведенням традиційного свята – Всеукраїнського тижня дитячого читання. У перенасичений інформацією час свято набуває особливого значення: допомагає дітям відчути радість спілкування з книгою, нагадує дорослим про значення друкованого слова у дитинстві, привертає увагу до проблем дитячого читання. Як свято, тиждень дитячого читання із дуже давніми традиціями сьогодні не лише не втратило свого значення, але й набуло особливого змісту для кожного учасника.

    Сила книги безмежна. Без неї лю­дина сліпа. Протягом усього життя ми звер­таємось до книги. Вона відкриває нам небачені обрії, допомагає зрозуміти історію народу, розкри­ває таємниці природи, життя. Книга - мудрий друг, який, не вміючи говорити, розказує про не­звичайні пригоди і подорожі, про навколишній світ, про різні чудеса. Ще при зародженні писемності, в одному єгипетському папірусі було написано:  «Вклади своє серце в читання». Які дивні, задушевні слова. Дійсно книга і читання – це великі вчителі і вихователі людських душ. 

     Спілкування з книгою поглиблює рівень знань,  допомагає формувати у підростаючого покоління  художній смак, гармонійний розвиток особистості, сприяє самоосвіті. 

    З 24 березня в Перегінській бібліотеці для дітей проходив Всеукраїнський тиждень дитячого читання. Цього року він пройшов в особливий спосіб, бо співпав з ювілеєм Тараса Шевченка. Феномен  Великого Кобзаря в тому, що у своїй поезії він вперше окреслив українську національну ідею, створив цілісну філософію буття українського народу, дав йому вчення боротьби за власну державу, стверджуючи, що тільки «У своїй хаті своя правда і сила і воля!». В основі цієї системи є Бог, Україна, Свобода!

     «Його творчість, світоглядні ідеї мали величезний вплив на  подальший розвиток української культури. Й на долю кожного з нас – як його сучасників та і нащадків. Адже те, про що він писав, що передбачав, у що вірив і про що мріяв майже два століття тому, актуальне як учора, так і сьогодні, і в прийдешньому - у цьому дивовижна сила таланту генія» - такими словами розпочалася літературна година "Єднаймо душі словом Кобзаря".

     Протягом тижня бібліотекою було проведено  інформаційну гру "Великі права маленької дитини", презентацію "Сторінками червоної книги",  екскурсію" Вивчаємо рідний край". Діти демонстрували творчу активність, добрі знання художньої літератури, вміння аналізувати та аргументовано доводити свої думки про прочитане.

Святкування 200-річчя Тараса Шевченка

Щире слово, дивна пісня -

Роковин окраса.

Невмирущі заповіти у словах Тараса.

Вдарив грізними словами:

"Кайдани порвіте і вражою злою кров'ю

Волю окропіте."

Дуже гірко від роздору у рідному краї

"Обніміться, брати мої, молю вас, благаю".

Чуєм Тебе, наш, Кобзарю, Ти живеш між нами

Ми сьогодні промовляєм твоїми ж словами:

"Будеш, батьку, панувати поки живуть люди"

Поки жива Україна, Тебе не забудем.

Боронив Ти Україну, рідну її мову.

Вже Тебе ми пом'янемо незлим тихим словом.

     Для кожного українця Тарас Шевченко означає так багато, що складається враження, ніби ми про нього все знаємо, і він завжди з нами. Та це лише враження.Він невичерпний і нескінченний. Це тому, що він кращий із кращих славетних людей, - у ньому наша історія, наша реальність. Україна - це Шевченко. Шевченко - це Україна. Нажаль, найкращий і найцінніший скарб доля  дала йому лише по смерті - невмирущу славу і всерозквітаючу радість, яку в мільйонів людських сердець все заново збуджуватимуть його твори. Для всіх поколінь Шевченкові твори і його життя сяють, мов зорі.

     Перегінчани також відсвяткували 200 річницю від дня народження Шевченка. Вшанували поета і молитвою, і словом, і співом його заповіту, і покладанням квітів.

Інтернет-подорож " Щоб всі шляхи вели в Карпати"

Може, десь земля є краща й вища, 
А над нею небо – золоте.
Та мені найкраща та, де вишня,
Та, де вишня мамина цвіте.

     Мій мальовничий рідний край. Воістину райський куточок Карпат. Чи можна краще сказати про ту землю, де народився, живеш, де привітно усміхаються до тебе віконця батьківської хати, де сиві Карпати кутаються у білосніжні хмари, де про щось весело гомонять гірські потічки, а стрункі смереки слухають тиху зажуру вітру. Карпати... Високі, величні, стрімкі з кришталево- чистим дзвоном сріблястих потоків, затишною прохолодою під могутніми буками й стрункими смереками, шепотінням вітру над квітучими полонинами і синіми гірськими хребтами. Привертає увагу незвідана краса Карпатських гір. Карпатські ліси нашого краю найбільше багатство. 

    Днями, ми з нашими користувачами подорожували Карпатами. Розказували легенди про гори. річки, прислів'я та приказки. Кожен розповідав про свої походи в гори і враження від побаченого.

День Святого Валентина

Лютий ще. Холодна днина.

У снігу стоїть сосна.

Нині свято Валентина,

І у серденьку — весна.

Хоч і лютий ще лютує

Дме хурделиця весь час.

Та весну серденько чує,

Бо вона прийде до нас.

І сміятись буде з нами

І радітиме без меж.

З сонячними промінцями

І з теплом чарівним теж.

     Дружба — це велика сила. Бо, як каже народна мудрість: «Один ніколи не стане по обидва боки». Ну, хто ми без друзів? Тому треба пам’ятати: між людьми — будь людиною. Учись дружити і любити своїх друзів. Окраса людини — її друзі. Важко жити одному в світі без любові, без ласки, без турботи. А з друзями — ти багатий, щасливий, веселий і впевнений, бо друг завжди поруч, він допоможе, підтримає, правду тобі скаже. Недаремно ж кажуть, що дружба дорожча за золото. Тому в цей день ми обміняємося зі своїми друзями подарунками, бо ми їх любимо. А дарувати людям подарунки — це дуже приємно і радісно. Такого  відданого друга ми, бібліотекарі, маємо. Він не перестає нас дивувати і за найменшої нагоди робити нам приємне.

Вшанування пам’яті великого Кобзаря

     Кожного дня в Перегінську служиться Молебен за Україну. В один з таких днів наша активна користувачка читала вірш,  присвячений вшануванню пам’яті великого Кобзаря. Всі ми знаємо, що  9 - березня 2014 року український народ відзначатиме 200-ліття від дня народження Тараса Шевченка. Геній українського слова залишив нам у спадок свої неоціненні духовні надбання - твори і добру, світлу пам'ять про себе. Він пробуджував любов до рідної Батьківщини, кликав сильних на подвиги в Її  ім'я, вселяв  у слабких надію та віру в день прийдешній. Сьогодні всі українці світу готуються до ювілею улюбленого поета. Перегінська бібліотека також.

Світе тихий, краю милий
Моя Україно,
За що тебе сплюндровано,
За що, мамо, гинеш?
Чи ти рано до схід сонця
Богу не молилась,
Чи ти діточок непевних
Звичаю не вчила?

Крути: трагедія, подвиг, пам'ять

     29 січня, в день пам'яті славетних студентів - героїв Крут відвідувачі Перегінської бібліотеки для дітей здійснили відео екскурс в історію, тим самим вшанували пам'ять полеглих синів України.

     «Хто не знає свого минулого, не вартий свого майбутнього»,– говорить народна мудрість. І це дійсно так, бо як дерево тримається на землі своїм корінням, так людина тримається на землі своїм минулим. Людина, яка не знає минулого – як перекотиполе, куди вітер подме, туди воно й котиться. Саме тому, ми повинні знати свою історію, своє минуле. А історія наша вмита кров’ю і сльозами. Однією з найтрагічніших її сторінок є бій під Крутами. Дата 29 січня увійшла в українську історію як день пам’яті мужніх героїв, що душу й тіло поклали за самостійність, волю та незалежність Батьківщини.

     96 років тому у бою під Крутами, що на Чернігівщині, понад 300 курсантів військової школи, студентів та гімназистів, рішуче відстоюючи право українського народу жити у власній державі, вступили у нерівний бій із значно переважаючим, добре озброєним і вишколеним противником і протягом кількох днів стримували на підступах до Києва величезну більшовицьку армію. В масштабах всесвітньої історії ця битва зовсім невеличка. Вона не є зразком військового мистецтва. Однак це – символ нескореного духу нашої нації.