У час коли національно-культурне відподження нашого народу в незалежній Українській державі стало реальністю, все більше зростає інтерес до історичного краєзнавства. Очевидно, що без знання рідного краю годі говорити про національну гідність, самовідданість, національний менталітет. Святе відчуття Батьківщини і рідної землі починається саме з рідного краю, свого села чи міста, вулиці, своєї домівки. Перегінське- мій рідний край. Маленька частина моєї України, моєї Батьківщини.
середа, 27 березня 2024 р.
Стежками рідного краю
У час коли національно-культурне відподження нашого народу в незалежній Українській державі стало реальністю, все більше зростає інтерес до історичного краєзнавства. Очевидно, що без знання рідного краю годі говорити про національну гідність, самовідданість, національний менталітет. Святе відчуття Батьківщини і рідної землі починається саме з рідного краю, свого села чи міста, вулиці, своєї домівки. Перегінське- мій рідний край. Маленька частина моєї України, моєї Батьківщини.
середа, 20 березня 2024 р.
«Моє дитинство- мамині казки»
20 березня відзначається Всесвітній день казки. «Забута казка- це золоте намисто, яке впало на морське дно»-кажуть старі люди. Чи задумувались ви над тим , чому живуть і не вмирають народні казки! А безсмертні вони тому, що в них живе і не вмирає сам народ, казки упродовж віків були і залишаються чарівними провідниками доброти і милосердя. Гортаючи сторінки улюблених казок, ви зрозумієте, що казки- то наші великі вчителі.
Сьогодні, ми як ніколи потребуємо чарівних історій про мир, добро, радість та здійснення найзаповітніших мрій. Діти завжди чекають на зустріч з їхніми улюбленими казковими персонажами, тому що світ казок - чарівний і захоплюючий. В нашій бібліотеці для дітей зібрано багато казок, які представлені на книжковій виставці, а також було проведено міні опитування які казки діти полюбляють найбільше.
Любі діти! Читайте казки та легенди, нехай вони живуть серед вас, сіють доброту і мудрість, навчають, як треба по правді жити.
четвер, 7 березня 2024 р.
Спасибі прадіде Тарасе, за те, що навчив любити Україну
пʼятниця, 23 лютого 2024 р.
четвер, 22 лютого 2024 р.
Мовний діалог «Спішу у храм святого слова»
Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. Це свято досить молоде. Воно було запроваджено у листопаді 1999 року згідно тридцятої сесії Генеральної конференції ЮНЕСКО з метою захисту мовної й культурної багатоманітності. Наша мова ніжна і барвиста, вишукана і дотепна, щира і правдива, виразна і неповторна, милозвучна і жартівлива, солов’їна і прекрасна і незнищенна…З нагоди цього свята , в дитячій бібліотеці був проведений мовний діалог «Спіши у храм святого Слова». Історія боротьби українського народу за рідну мову є також нелегкою та кривавою. Однак рідна мова для нас є тим, що зігріває душу та серце. Вивчайте, шануйте, бережіть рідну мову. Бо як сказала наша видатна українська поетеса і письменниця Ліна Костенко: «Нації вмирають не від інфаркту. Спочатку їм відбирає мову» Пам’ятаємо це.
14 лютого – Міжнародний день дарування книг!
Книга рятує душу від здерев’яніння...
(Т.
Г. Шевченко)
Сьогодні без книги ми не можемо уявити своє життя, бо вона – постійний супутник, найкращий порадник у всіх життєвих ситуаціях: і для малечі, і для школяра, і для зрілої, досвідченої людини. Недарма в народі кажуть: «Хто багато читає, той багато знає». До міжнародного дня дарування книг наша бібліотека отримала гарні подарунки від наших постійних активних користувачів і помічників – Перегінських Пластунів. Велика подяка їм за гарну дитячу літературу. А ще отримали в подарунок багато гарної літератури для наших дітей і дорослих від родини Калантаєвських. Трохи про них: З раннього дитинства моя подруга Любов Калантаєвська не просто читала- вона поринала у світи, створені авторами, проживала життя героїв, досліджувала таємниці історії та фантастичні світи. Книги для неї були не просто розвагою ,а вірними друзями, мудрими наставниками,джерелом невичерпного натхнення. Коли моя подружка одружилася і стала матір”ю, вона не перестала читати. Люба передавала свою любов до читання дітям, Дані і Максиму. З раннього віку діти звикли до книг , багато читали.З роками колекція книжок у домі розросталася. Зберігати їх стало неможливо,але викинути книги вони не змогли.Родина Калантаєвських хотіла, щоб книги не просто лежали на полицях, а жили, дарували радість та знання новим читачам. В такі буремні часи, коли війна та невизначеність лякають людей, читання дарує можливість відволіктися від проблем,знайти розраду. Тому родина Люби вирішила зробити щедрий подарунок – всі свої книги, окрім найулюбленіших, передати в Перегінську дитячу бібліотеку(в її рідне село).Вони вірять,що всі їхні книги отримають друге життя,знайдуть нових читачів.Подарунок родини Калантаєвських – це приклад того, як любов до читання може об”єднувати людей, дарувати їм радість та надію,навіть у найскладніші часи.Ми,бібліотекарі,від себе і своїх користувачів, хочемо щиро подякувати за такий щедрий подарунок. Частіше заглядайте до скарбниці духовності – книг, із яких б'є невичерпне джерело мудрості.
четвер, 15 лютого 2024 р.
Бесіда "У світі дивовижного і загадкового"






